У слюнявой глазурі

14

Стою днями в черзі супермаркету. Переді мною — мама з двома дітьми років чотирьох-п’яти, хлопчиком і дівчинкою. Дівчинка нормальна, спокійна, терпляче стоїть поруч з мамою і чекає. А ось хлопчик… Спочатку він просто відбігав. Потім сів на брудну підлогу попою. А потім схопив з лотка з цукерками два шоколадних батончики, облизав прямо в упаковці і поклав на місце.

Мати бачила, але батончики не забрала та не смикнула сина. Взагалі нічого не сказала. А я, борючись з нудотою, подумки пошкодувала того, хто наступним візьме в руки ці нещасні батончики, не знаючи, що вони обслюнявлены по саме не балуй.

Мами! Я розумію, ви всі впевнені: у ваших дітей замість слин роса, замість соплів амброзія, а замість какашок цукерки елітних сортів. Але зрозумійте: це тільки у вашому сприйнятті. А якщо оточуючих зовсім не шкода, може, подумаєте хоча б про те, що чужі речі, які дитина тягне в рот, можуть бути брудними? Мало де валялися ці батончики?

Коли двоюрідний брат при теткином потуранні згриз мій мобільник, я мовчала. Коли дрібна сестра утирала мокрий ніс сукнею моєї ляльки, і не потрапило їй за це, а мені за те, що «гидую малятком», я теж мовчала. Але тепер — прорвало. Мами, ви задовбали своєю небрезгливостью!