Авось пронесе

18

Працюю в кредитному відділі банку. Щодня приходять клієнти, які тримають в руках наш перелік необхідних документів, але мають у кращому разі половину з них. На резонне питання, чи читали вони пам’ятку, бадьоро кивають, а потім довго доводять, що там такого не написано. Читають, мабуть, через рядок — навпроти кожного пункту крупно написано «Документ обов’язковий». Тим не менше кожен ображається: «А ми подумали, що це не треба!» Люди, не треба так багато думати — ми за вас вже подумали!

Найпоширеніший відповідь на питання: «Де ви працюєте?» — «Так». На прохання уточнити місце роботи тоном, переповненим обурення, заявляють: «Я ж вам сказав, що працюю». Багато хто не може згадати точну кількість дітей, ПІБ чоловіка і дату його народження. Товариші, не тупіть — задовбали!