Десять хвилин добра

19

От читаєш-дивишся, слухаєш різні ЗМІ, як місцеві, так і зарубіжні, і диву даєшся. Звідусіль ллється натуральна пропаганда, в основному «патріотичного» табору. Причому мало сказати, що «ми» живемо добре, а «вони» — погано, а отже, вони — погані люди (або, навпаки, «вони» — погані, тому живуть погано); треба це посмакувати, продемонструвати підірваний «ними» будинок, пораненого «ними» дитини і так далі. Ну, це я крайні приклади навів, але далі в цю тему не полізу. Просто тому, що вже звик до цього. Фильтрую, так сказати, приплив інформації.

А що задолбали — так це те, що ту ж саму енергію, яку витрачають на описану вище пропаганду, не витрачають на іншу, більш корисну пропаганду. Ну, найпростіше — пропаганду здорового способу життя. Або навіть ще простіше — не розкидати сміття. Багато прикладів можна привести. Ну так, буває соціальна реклама, але вона настільки беззуба, що її вже не помічаєш. Або ось абсолютно ідіотські повторювані написи: «Кинув сміття — хрюкни», які вже на кожному розі. Законодавчі ініціативи типу штрафів за куріння на автобусних зупинках взагалі марні — хоча б тому, що не приставиш до кожного стовпа мордовороти в формі і з повноваженнями, а на камеру всім начхати.

Відразу скажу: я не знаю правильного рецепту. Але ж вони навіть не пробують. Якщо б на популярному каналі з вуст тих же людей, які день у день довбають про «***ських негідників» або про «найбільше досягнення наших ***ів», виходили б хороші приклади, поради, наполягання і т. п. — і причому не в кінці, між новинами спорту і погодою (там, де показують «сюжети добра» про народжених кошенят або врятованих бобрят), а на початку випуску, та ще з тим же пафосом, з яким подаються щоденні новини, — може, щось змінилося б. Але інші теми кожен раз виявляються важливішими. І це задолбали.