По гучномовному звязку

3

Ви молода мама й тільки що благополучно уклали свою дитину на денний сон. Кімната, в якому він спить, виходить вікнами у двір. В цей же двір потроху сходяться дітлахи постарше після школи. І тут починається…

«Мама! МАМА! Ма-а-а-а-а-ма!» Варіації: дідусь, бабуся, Маріванна. Літо, спека, балкон навстіж, тому відчуття, що кричать тобі у вухо. Кілька людей одночасно і кожен під своїм під’їздом.

Через хвилину в вікно висовується глухуватий адресат (ще б, з такими децибелами і не чути?), і — звяк! — на асфальт з п’ятого-десятого поверху летить зв’язка ключів.

Стоп. В якому столітті ми живемо? Гаразд, не у всіх школярів є мобілки, але ж під’їзди обладнані домофонами. Бог з ним, не знайшлося 300 грн на установку трубки в квартирі, але можна знайти 20 грн і купити чаду магнітний ключ-«таблетку»?

Іноді односторонні крики переростають у діалог.

— Мама, я хочу пити!
— Зайди додому і пий.
— Не можна я з Васею в магазин піду?
— А гроші є?..

Закономірно, що чим поверх вище, тим спілкування голосніше. Що ж тут скажеш про дітей, якщо батьки дозволяють собі таку поведінку? А начебто не в лісі народилися. Чи все ж таки?

Моїй дитині вже пішов третій рік. Врешті-решт він перестав здригатися уві сні і прокидатися, а от мене це по-справжньому дістало. І, як виявилося, багатьох молодих батьків у нашому дворі. Міліцію викликати, чи що?