Рада — не наказ, а керівництво до дії

22

Потішила автор історії про непрохані поради.

Шановна автор, всі ваші причини — це тільки ваші особисті таргани, вони не стосуються оточуючих. Рада — це тільки порада, а не суворе розпорядження або законодавчий акт, який обов’язковий для виконання.

По-перше, після ради у вас залишається стільки ж можливостей, скільки і до нього. Можливо, навіть трохи більше, якщо вам порадили рішення, до якого ви самі не додумалися. І не тому, що дурніші порадника, а з цілком об’єктивних причин.

По-друге, не знаю, хто і в якому ключі радить вам, але особисто я не звітую про те, іду я порадою чи ні, та й сама таких звітів не вимагаю. Ніхто поки не ображався. Образа адекватної людини можлива тільки в тому випадку, якщо ви не послухалися поради, а потім звинувачуєте порадника у виниклих проблемах.

По-третє, рада не ставить порадника вище, просто порадник може просто мати більший досвід в даній області (і тоді давати адекватну рада), при цьому в іншій області він буде питати вашого ради.

Ну і нарешті, зазвичай порадник зовсім не зазіхає на ваші досягнення, оскільки всі нормальні люди розуміють, що сказати, як чинити це одне, а пройти по цьому шляху зовсім інше.

На закінчення можу сказати, що серед ваших порадників повно неадекватний, або ви проецируете свої заморочки і комплекси на оточуючих. А ще зазвичай поради просто так не дають, для цього потрібно, щоб ви поскаржилися на що-небудь.

Давати поради не буду, всім і так все ясно.